Сесар Манріке не просто будував будинки — він переосмислив наше сприйняття взаємозв’язку між ландшафтом і дизайном. Розглядаючи вулканічну породу, вітер і світло як повноцінні матеріали, Манріке відводив архітектурі допоміжну роль, дозволяючи первозданній красі Лансароте виходити на перший план.
Хоча Манріке не мав класичної архітектурної освіти, він був художником-візіонером. Народжений на Лансароте у 1919 році, він навчався образотворчому мистецтву в Мадриді та працював переважно як живописець і скульптор. Повернувшись на острів у 1960-х роках, Манріке поставив перед собою чітку мету: захистити рідну землю від неконтрольованого туризму. Його «альтернативна модель» ґрунтувалася на ідеї, що мистецтво й природа мають функціонувати як єдина, гармонійна система.
Збудована безпосередньо у вулканічній зоні, ця споруда є яскравим прикладом органічної архітектури. У житловий простір інтегровано п’ять природних лавових бульбашок. Мінімалістичні меблі та кругові маршрути руху підкреслюють головну ідею Манріке: ландшафт залишається головним героєм, а дизайн має народжуватися з місця, а не нав’язуватися йому.
Шукаючи усамітнення подалі від туристичного півдня острова, наприкінці 1980-х років Манріке переїхав до Харії. Цей будинок був задуманий як особистий притулок, студія та житловий простір, що м’яко співіснує з навколишнім середовищем. Великі отвори в архітектурі обрамляють види на пальми та гори, перетворюючи пейзаж на постійний візуальний елемент інтер’єру.
У цьому проєкті Манріке вшанував сільську ідентичність Лансароте. Простір поєднує традиційні аграрні форми з сучасною організацією руху. Побілені об’єми, зелені віконниці та дерев’яні деталі відсилають до місцевих будівельних традицій, тоді як внутрішні дворики сприяють соціальній взаємодії та підтримці локального ремесла.
Схований у колишньому вулканічному кар’єрі, Lagomar являє собою лабіринт печер і тунелів. Хоча архітектурний проєкт належить Хесусу Сото та Хосе Марії Касересу, концептуальний вплив Манріке відчутний у кожній деталі. Це місце сприймається радше як курована геологічна формація, ніж як будівля — з прихованими басейнами та таємними нішами.
Для тих, хто прагне глибше зрозуміти філософію роботи Манріке, документальний фільм Taro: Manrique’s Echo є обов’язковим до перегляду. Він досліджує, як принципи сталого дизайну Манріке й досі допомагають захищати узбережжя Лансароте.
А якщо вас надихає ця гармонія між структурою й природою, зверніть увагу на нашу добірку Lovely Finds — дизайнерські свічки та об’єкти з космічними мотивами , які переносять подібну художню атмосферу в домашній простір.
