Відбитки на металі: історія переїзду, змін і власного бренду в Парижі

Відбитки на металі: історія переїзду, змін і власного бренду в Парижі

Відбитки на металі: історія переїзду, змін і власного бренду в Парижі

Відбитки на металі: історія переїзду, змін і власного бренду в Парижі

Відбитки на металі: історія переїзду, змін і власного бренду в Парижі

Відбитки на металі: історія переїзду, змін і власного бренду в Парижі

Дарʼя переїхала до Парижа три роки тому, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У новій країні вона не лише вчилася адаптуватися, а й дала шанс своїй давній мрії — стати ювеліркою. Сьогодні вона працює у французькій ювелірній компанії, розвиває власний бренд прикрас Fillidosі ділиться історією, яка надихає не здаватися.

Чому Париж?

Я народилася та виросла в Одесі. У 2022 році через війну я була змушена залишити країну й переїхала до Парижа. Оскільки не знала мови, влаштуватися по спеціальності, а я працювала в маркетингу, було слкдано. Тому, я почала шукати будь-які варіанти. Одного дня зайшла до відомого англомовного кафе та книгарні Shakespeare and Company і просто запитала, чи не шукають вони співробітників. І — мене взяли. Так почався мій новий етап життя.

Як з’явилася ювелірна справа?

Щоб відволіктися від новин і стресу, я згадала, як у дитинстві обожнювала магазини для рукоділля, купувала намистини, створювала прикраси. Могла годинами майструвати. А ще згадала історію: коли мені було 13, я знайшла гаманець із студентським квитком ювелірного технікуму. І тоді мене наче осяяло: «Я теж можу бути ювеліркою».

аманець я повернула власниці, а от думка залишилась. Та як це часто буває, мама сказала: «Це не професія», і я пішла вчитись на маркетолога. Але ідея жила всередині.

Мій ювелірний шлях фактично почався з TikTok — я почала дивитися туторіали зі створення прикрас, вивчати базу. Мріяла про навчання в ювелірних школах, але це дуже дорого і я не могла дозволити собі не працювати. Тому продовжила шукати інші варіанти і натрапила на платформу Domestika, де пройшла своє перше навчання за 10 євро. Це був курс зі створення срібної печатки. Я зробила воскову модель, а потім чотири місяці ще шукала, де її відлити. Бо ювелірна сфера дуже закрита. Інформацію передають здебільшого з вуст в уста.

А згодом поїхала у відпустку до України і пройшла інтенсивний курс у ювелірній школі. І саме там познайомилася з вчиталем, який пізніше представив мене своїй знайомій — моїй майбутній колезі у Франції.

Зараз ти вже працюєш у ювелірній компанії. Чи важко було туди потрапити?

Так, це було непросто. Зараз я працюю в чудовому колективі, і наша компанія виготовляє прикраси для великих ювелірних домів.

Але до цього я довго шукала свою першу роботу у ролі ювеліра і подавалася на десятки вакансій протягом трьох-чотирьох місяців. І мене нарешті взяли у невелику сімейну ювелірну майстерню. Але перед цим я майже два місяці щопонеділка приходила до них і демонструвала, що вмію. Знань було небагато, але я була наполегливою. Було складно — і фізично, і морально. Дуже хвилювалася, коли тримала в руках коштовну прикрасу для відомого бренду, бо там не можна припуститися помилки.

Чи можеш розповісти більше про те, як працюють загалом відомі ювелірні компанії?

У ювелірному світі це звичайна практика: великі бренди передають частину виробництва підрядникам. Вони надають точні технічні завдання — так звані техкарти, де прописані розміри, характеристики виробу, якість обробки. У моїй компанії кожен ювелір може паралельно працювати над прикрасами для різних домів. Це вимагає гнучкості, точності й постійної уваги до деталей. І це дуже цікавий досвід.

Ти можна сказати повністю самоучка і не закінчувала тут ніякої відомої ювелірної школи. Чи відчувається це в роботі з іншими колегами?

Чесно — ні. Навпаки, я навіть відчуваю, що моя пристрасть до ювелірки — моя сильна сторона. Це те, що мене заряджає. Можу прийти додому після роботи і ще годину-дві дивитися відео про технології, каміння, обробку. Мій TikTok — повністю ювелірний. Я можу серед ночі прокинутись і придумувати, як реалізувати ідею нової прикраси. Плюс розвиваю власний бренд Fillidos.

Розкажи більше про нього і як з’явилася ідея для його створення?

Ще до того, як почала займатись ювеліркою, я мріяла мати свою справу. Навіть вигадала нік в Instagram, який би згодом міг стати ім’ям бренду. Спочатку думала, що це буде маркетингове агентство. Але доля вирішила інакше — і тепер це ювелірний бренд.

Які сенси ти закладаєш у Fillidos? Fillidos?

Мені цікаві органічні форми — недосконалі, живі. Це можуть бути вм’ятини, відбитки, асиметрія, фактури. Кожна прикраса — процес творчої гри. Я не завжди знаю наперед, коли вона буде завершена. Все народжується у моменті.

Де ти шукаєш каміння для своїх виробів?

Поки що купую або на Etsy, або на ювелірних ярмарках, які проходять у Парижі кожні пів року. Там є продавці з Індії, Таїланду, Африки. Треба знати ринок, уміти торгуватися, бо легко натрапити на шахраїв.

Мрію вийти на рівень, де зможу купувати дорогоцінне каміння з аукціонів, працювати із золотом, створювати унікальні весільні каблучки.

Як відрізнити справжнє каміння від підробки?

Це приходить із досвідом і надивленістю. Зараз я ще проходжу курс із гемології. Є базові речі: наприклад, гранат і аметист легко відрізнити за кольором. Але коли мова про імітації, все набагато складніше — тут важливо бачити каміння наживо, знати текстури, блиск. Особисто я дуже люблю гранати й турмаліни. І хочу більше працювати з натуральними діамантами.

До речі, що ти думаєш з приводу штучних діамантів?

Це гаряча тема. Як би я не любила натуральні камені, штучні діаманти — це прекрасна альтернатива. Вони мають абсолютно той самий хімічний склад. Розпізнати їх дуже складно — іноді навіть неможливо без спеціального обладнання, яке коштує сотні тисяч євро.

Є випадки, коли навіть лабораторії надсилають перемішані партії — і візуально ти не зможеш зрозуміти, де який камінь. Це ще раз підтверджує: треба мати знання, критичне мислення й етику.

Дуже дякую тобі за чудову й цікаву розмову. Поділись наприкінці своїми улюбленими книжками чи ресурсами для натхнення?

Дякую! Для натхнення я люблю історії старих брендів, ювелірних домів, заглиблюватися в біографії ювелірів, передивлятись архівні каталоги Sotheby’s, роздивлятися прикраси в музеях.

Мене надихає епоха ар-нуво — її свобода форм і символізм. Серед улюблених — René Lalique і Georges Fouquet, які працювали не як ювеліри, а як художники. З пізніших — обожнюю витонченість і простоту Elsa Peretti для Tiffany & Co.

І окреме місце в моєму серці займає Йосиф Маршак — видатний ювелір родом із Києва, якого називали «Київським Фаберже». Його роботи — це доказ того, що українське ювелірне мистецтво має глибоке коріння й світовий рівень.

Книги:

* The Cartiers, Francesca Cartier Brickell

* Stoned,Aja Raden 

* Jewels,Victoria Findlay

* Elizabeth Taylor: My Love Affair with Jewelry

* Un art nouveau. Métamorphoses du bijou, L’école des Arts Joaillerie

Фільми:

* Nothing Lasts Forever на Netflix

* Uncut Gems with Adam Sandler

* Documentary from Business Insider on How People Hunt for Gemstones

Museums:

* L’école des arts de Joaillerie в Парижі (у партнерстві з Van Cleef)

* Victoria and Albert Museum в Лондоні (зараз там проходить веоика виставка Cartier до листопада)

* Louvre the Gallerie D’Apollon

* Gallery of Mineralogy and Geology Jardin des Plantes (Париж)

Instagram @fillidos

 

Весь вміст, включаючи текст, зображення та графіку, на веб-сайті є власністю власника блогу Perfumato. В іншому випадку він буде позначений як авторське право.

Sponsored

Vintage gem of the moment